Трохи більше двох місяців тому вченим з Європейської Південної Обсерваторії (ESO) вдалося отримати пряме візуальне зображення чорної діри в центрі масивної галактики Messier 87, що в сузір'ї Діви. І тепер Supermicro опублікувала подробиці про комп'ютерну систему, яка допомогла отримати дане зображення, адже для цього треба було обробити величезну кількість даних — 4 Пбайт.

Ці дані про надмасивної чорної діри, розташованої на відстані 55 млн світлових років, були отримані за допомогою восьми радіотелескопів, розташованих по всій Землі. Подробиці про фізичну стороні процесу можна знайти в чудовій лекції Архе. Ми ж звернемося до IT-складової.

«Зйомка» тривала кілька ночей навесні 2017 року, а одержувана інформація — аналоговий сигнал на частотах близько 2 ГГц — оцифровывалась і зберігалася на жорсткі диски. Повідомляється, що запис даних проводилася на швидкості 64 Гбайт/с, так що кожен телескоп за одну тільки ніч записував 350 Тбайт даних. Дослідники використовували 1024 жорстких диска — по 128 на кожен телескоп, де вони ділилися між чотирма бекенд-системами.

Використовувалися ємні накопичувачі, заповнені гелієм: зокрема, HGST Ultrastar HelioSeal від Western Digital. Такі накопичувачі краще проявляють себе при роботі на великій висоті, де розташована значна частина радіотелескопів. Втім, в найближчому майбутньому їх, ймовірно, можуть змінити твердотільні накопичувачі-«рулеры»: Supermicro днями представила перші СГД і сервери з SSD формату EDSFF.

Після збору даних накопичувачі були доставлені в Інститут Макса Планка (MPI) і обсерваторію Хейстек Массачусетського технологічного інституту (MIT Haystack). Там дані з них оброблялися за допомогою програмного забезпечення DiFX.

Кластер MIT, що складається з 60 обчислювальних вузлів, розміщується в десяти стійках, що містять три покоління серверів Supermicro, в тому числі і 38 систем Supermicro TwinPro. Всі вузли об'єднані мережею Ethernet 25 Гбіт/с і FDR InfiniBand, а сервери побудовані на 10-ядерних процесорах Intel Xeon. Обсяг сховища MIT становить приблизно половину петабайти.

У свою чергу кластер MPI володіє трьома головними внутрішніми вузлами Supermicro і 68 обчислювальними вузлами (в сумі 1360 ядер). Також в систему MIP входить 11 систем зберігання даних Supermicro (працюють під управлінням BeeGFS) місткістю 1,6 петабайта і особливі СГД власної розробки Mark 5 і Mark 6. Для з'єднання використовується FDR InfiniBand.

Всі зібрані дані були оброблені і «вирівняні», тобто скориговані по часу і стану телескопів. Після все було перепровірено, і тут використання двох систем забезпечило більш високу точність. Після зіставлення, дані були знову відправлені на обробку для візуалізації, тимчасового аналізу і моделювання. У підсумку це і дозволило отримати перше зображення чорної діри.